Назавжди

Але ж від того лютого всі люди люті стали, І я один із них.
І людяність від того лютого зникала, І я мало не зник.
А може, й зник… А може, в пекло вже потрапив, хоча не знаю ще за що, але там саме так, напевно…
Такі думки були спочатку, аж потім в них відчув невпевненість.
Адже я вже казав колись, потім забув, були на те причини, а потім пригадав, розбитий:
«Таких, як ти, не може опинитись в злому місті.
Через таких буває, забувають про самотність ту несамовиту.
Через таких складають пісні…»
Зібратись по частинам і рушати.
Якщо відстав — то наздогнати,